Перед здивованим Білловим поглядом, просто в нього на очах, листівка стала набухати.
Його моментально оточило сяйво, яке тріщало й сипало іскрами, навколо простягнутих долонь почала рости й набухати вогняна куля.
Через кілька хвилин я здивовано спостеріг, як ті дрібні зернятка почали набухати, рости — набрякли, як горіхи, вода зникла, і замість неї в шкаралупі вже дрижала, мов холодець, фіолетовосиня маса.
Мабуть, тому, що те чорне почало не тільки наближатися, а й набухати у розмірах.
У піднесених долонях виросла і почала швидко набухати куля вогню.
Потім знову заворушилося: батоги, беручись колючками за стовбур, поповзли догори, а вся темно-зелена, переплетена маса почала немов набухати.
— тоскно знялося в ньому, і той пуп’янок таємниці почав набухати, набухати, так що в грудях стало тісно й незручно.
Губка під час дощу мала набухати і приводити в рух механізм, який одразу ж піднімав руки гнома.