Він блукає по лісі без кінця, скрізь зустрічають його темні дерева, стежка тихо сунеться далі й манить до себе навислий морок.
Незабаром Торкун побачив камінь, навислий над кюветом шосе, і загальмував машину.
Навислий над дорогою шипчастий плід зачепів Варана по маківці.
Це був прозорий, низько навислий золотистий туман, що нічого не ховає, тільки пом’якшу є далечінь.
Можна було дістатися так само і до зорельота, до якого вів вузенький карниз, навислий над урвищем.
Граф Адольф також просуває свій м’який навислий ніс.
Ось повна канава води і навислий над нею гриб — коріння величезної ялини — саме тут він перестрибнув тоді через канаву.
Глянь, Піррів меч, Навислий на велебного Пріама Молочну голову, застиг в повітрі.