Подивившися вниз і собі, я побачив, що Пітерів рот роззявлений навстяж і що дивовижна пташка зазирає просто в нього.
Башта в нього геть розвернута й крутиться, ляда люку скарьожена й відчинена навстяж та так і стоїть, ніби відзяплена щелепа в пащі апокаліптичної потвори, пораженої блискавкою.
Рутульці зрять — навстяж ворота, Прожогом в кріпость вся піхота Спішить насісти на троян.
Увійшов, глянув на неспокійного Пірата і відчинив ворота навстяж до шляху.
Вже ж я їм і отченаша даю, як затоплю, то зараз і на землі. (Одчиня двері навстяж і стоїть на дверях .)