Синоніми до слова Навіяний смутком

Одного разу, зворушений смутком Вініція, розповів йому, як апостол Петро докоряв Криспові за те, що ставив за провину Лігії земну її любов.

Навіть не можна вдержатись на вистаючім корінні сосновім, бо й воно через чатиння й навіяний пісок також ковзьке …

Кажуть, що дзвін тоді дзвонив сам, дзвонив на сполох і то з таким роз' їдаючим смутком, що кров’ю серця обпікало.

Потім мені стало зимно, я вкуталася ковдрою і швидко заснула, заколисана своїм смутком.

Сидів, дивився на порятовану свого часу з неволі дівчину прибитими смутком очима і мовчав.

Слухаєш свій вулик — і вже чуєш, і вже бачиш, як шарудить, як облітає жовте листя, і його лет оповитий смутком.

Тепер Аспірину здавалося, що він існує у двох паралельних реальностях, і шлях між ними — два сходових прольоти; повертаючись до себе, він зітхав із полегшенням і смутком.

З невимовною ніжністю і смутком він поглянув на неї, як покірний віл.

Дівчина дивилась на неї зі смутком, та не з подивом.

З моїм смутком хіба що на цвинтар, щоб не морочити голови ні собі, ні людям.