Кров бризнула на стіни, але Фріц продовжував йти вперед.
Ледве упросився, бо ж дітей ворогів народу навіть на війну не брали … Такі були страшні часи … Та й брата взяли на фронт лиш тоді, коли поклявся у військкоматі, чи де, що кров’ю змиє вину батьків.
У правій руці він тримав свічника, у лівій — хустинку, так наче з носа в нього текла кров, і йому було страшно.
Обличчя варвара було суцільним синцем, неначе хтось довго й старанно бив по ньому колодою, кров із розсіченої на голові шкіри заливала очі, губи покусані й розбиті, руки, ноги й усе тіло покривали глибокі рани.
Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте".
Жінка засміялася, на її губах, ніби кров, червоніли залишки яскравої помади.
Сам того не усвідомлюючи, він і досі стискав Тома, та водночас доторкнувся вільною рукою до закривавлених пальців, немов хотів стерти кров, а тоді підняв їх вище і повернув долоню тильним боком до очей.
Ліжко Марли було вимащено кров’ю незачатих немовлят — почалися місячні.
Іван Богун сидів посеред просторої світлиці вінницького замку і слухав слова вкритого багнюкою і запеченою кров’ю козака, котрі падали в його свідомість важкими каменями.
І знову, як бувало у вирішальні хвилини, його підвела чорна кров.