Пологи відбулися, але надаремно — все треба починати спочатку.
Хлопи змарнували багацько часу надаремно … але … але за мене загомонить уся Польща, Литва й Україна.
Ще сильніша туга стискала Миколине серце: надаремно привели його до цього місця ноги і надаремно він тут стовбичить.
— І свиту надаремно шукаєте, бо я до вас не поїду , — сказала Маруся.
Але Сергій надаремно поспішав , — дзвінка не було, і тому доводилось кидати вдруге.
Рік за роком: розквітають і в’януть, і знову цвітуть з надією, що хтось побачить їхню красу , — надаремно.
Минула дев’ята, десята, І зовсім надворі вже темно, І пані Януціс набридло Шукати шевця надаремно.
Шамшів пісок по стежках, між клюмбами — це нас надаремно шукала Ганна Олексіївна.
І Руки до них простягав він, і вперше тоді надаремно І Линуло слово дзвінке — не було в ньому звичної сили.