І я зрозумів, що він справді прийшов здалека, бо який пан стане наймитувати на чужій землі.
Зустрічалася з такими, бачила сльози наймичок, чула, як вони, кленучи, застерігають інших не наймитувати.
Не бажають нащадки козаків наймитувати в «старшого брата», плазувати, підлабузнюватись, боятися сказати будь-яке неугодне їм слово.
Наймитувати на чужині, далеко від батьків-щини і так не мед, бо скучаєш за всім цим.