Останній, з ким він бачився, був Я. Барановський, який пізніше відмовлявся щось повідомити про свою розмову з М. Турашем.
Тільки став дуже обачний, бо знав, з ким має справу, знав, що тут можна чекати всякої підлоти.
І коли він повчав, трапилося згадати слова Христові, до розслабленого сказані, у святого євангелиста Марка написане це: «Встань і візьми одр свій».
Ким би Ви не були — безпритульним жебраком чи можновладцем, праведником чи останнім грішником, видатним ученим чи домогосподаркою — по чуйте наш голос з епіцентру Чорнобильської трагедії - останнього попередження Людству.
— Та мені як сказали, що він буцімто твій … Реготав так, що рачки лазив, мало в штани не намочив … Не сопи, полковнику, чого вже там, із ким не буває … Не сопи й баньки не витріщай.
Між іншим у Станіславові, де автор зустрів і побував із Д-ром Княжинсь-ким, який повністю прийняв теорію Духа Нації автора.
Він здавався цілком спокійним і ні з ким не попрощався.
Я зрозумів одне: що я маю можливість вибирати, кого з ким пов’язувати.
«Чи ти пам’ята єш написане у твоєму щоденнику, «- сказав він — «що не має значення чи був я другом або ворогом, відтоді як я став принаймні особистістю яка здатна зрозуміти тебе та з якою ти міг порозмовляти?