Синоніми до слова Напускати туману

До ранку буря вляглася, й крізь пелену туману, яка нависла над нашим великим містом, пробилося сонячне світло.

Поволока туману, що піднімався, ховала від очей її маківку.

Повзуть із туману з надією до храму; Несуть свій біль і йдуть, як біль, самі, Щоб злити розпачі гарячими слізьми Під ноги матері над всіми матерями.

У проріхах туману над головою чорніло небо, наче проталини в снігу.

Па ранок вітер ущух, неозора гладінь виблискувала небесною блакиттю, смуги туману, наче береги островів, лягли на обрії, а над берегом ширяли велетенські птахи.

Сказати б, повітря з туману, але Павло ще не спромігся на таке порівняння, воно тільки зав’язувалося в ньому, як таємничий пуп’янок.

Я б звернула все на пропасницю, якби легкий подув гарячого вітру не розірвав хмари, мов клапті туману, і не поніс їх до інших схилів.

Пасма сивого туману обвивали портові споруди, мов примарні вітрила.

Вона була такою чіткою, що Клай не зрозумів, чи то вона в його свідомості, чи то Лахмітник якимось чином примудрився показати її на блискучому екрані туману.

Скоро з туману вималювався берег, а на ньому — величезна статура жінки.