Жінка нарешті збагнула страшну правду цього слуги злого бога, зняла з руки найважче наруччя й кинула йому під ноги — аж задеренчало на камінні.
Каже, що коли б не соромилася чужих людей, то веліла би візникові стати і нарвала б їх повне наруччя.
Але не встигла вона ще защібнути наруччя, як почула, що круглий, на піваршина заввишки стіл — мас — звалився їй на Коліна, а посуда з брязкотом розкотилася по сінях, де задля хатньої духоти звичайно обідають улітку молдувани.
— Добре , — відповіла молодиця, поправляючи широке мідяне наруччя, що саме розщібнулося на її темній, немов спижовій, руці.
Ще носили персні з печатками і розмаїті наруччя коло зап’ястя — це все, щоб похвалитися багатством, показати, як багатство переходить у красу.
Служебка стелила верх скринь наруччя уборів, твердих і шумливих, як наруччя листя.