Ось тоді його облягають уперті, непогамовні пристрасті, що спочатку втішають, як то звичайно буває з простолюдом: йому мало насититися згубною щедрістю вельмож — хапає й те, що вже не лізе в горлянку.
Якщо ти довго володів тим, що втратив, то встиг ним насититися, а якщо недовго, то не встиг до нього звикнути.
— Дивіться: ось те, що робить лікаря всемогутнім, а голодуючим дає змогу насититися де завгодно !
Поллард думав, що натрусив горішків на ціле стадо кабанів, але, видно, у цього вепра черево було бездонне — він все їв, їв і ніяк не міг насититися.
І що вона позбавляє себе змоги бодай дещо розгледіти як слід, повною мірою насититися польотом. їй щось підказувало, що там, куди вона поспішає, її почекають і що нема сенсу їй нудьгувати від такої шаленої швидкості й висоти.
Коли її лінивство й байдужість Ілії приводили іноді до розпуки, забігала до Марії з якою-небудь новиною про Саву або його дівчину, аби, впровадивши матір у їдкий настрій, насититися її гризотою і роздразненням.
— Дозволь їм насититися місячним світлом і зазирнути в чорну безодню !
І сказав до нього ігемон: «Чи ти Антипа, який ані сам царських наказів не слухає, ще й инших непослуху вчить, і жертви, які ми богам приносимо, настільки бентежить, що ні одному з богів не дає жиром чи жаром насититися?
Инші, у тлумаченні і розумінні Писання досвідчені, тою духовною у Божественному Писанні богомислення їжею насититися не можучи, аж до шостого дня про тілесну не згадують їжу.
Давно дотарабанили в село деренчливого воза гніді, що ними правила небога, гаряче сонце осідлало Стару Могилу, а ми, три рідні душі, не могли насититися бесідою.