Людина була без зброї, двоє чи троє її товаришів мали в руках пооброблені палиці, якими вони копали землю в пошуках їстівних корінців.
Павлик сидів на траві й замислено, не кліпаючи, дивився в землю.
Плоскогір'я мало жахли-вий вигляд: посіви витоптано, зерна із майже дозрілого колосся осипалися на землю.
Після цього як він став душею богів, сотворив він землю.
Але трапляються смерчі й такі, що всі захоплені ними речі не просто опускають на землю, а вдавлюють їх у ґрунт, ніби затоптують, а зверху ще й мовби багатотонним катком пройдуть.
— Уяви собі, що ми відкриємо у космосі землю обітовану …
Коли четверо наших нерозлучних друзів ступили на землю старої Англії, Єнік обняв Дієго.
Могло статися й гірше: їх і справді закопали б у землю живцем, як погрожував їм Даїр.
Натякали, нібито їхній тато Павло до овець із бараном ще й три морги поля обіцяли, але землю старші розхапали, а моїм бабі зосталося те, що на цідилку.
Той похитнувся і, втративши рівновагу, впав на землю.