Вбивцям Добра і Краси завжди дарувалося життя, вони не припиняли свою мерзенну діяльність, а такі, як ви, месники страчували зовсім не тих, кого варто було.
У нас є до кого звернутися лише тоді, коли тобі добре.
А втім — кого я хочу переконати, до кого волаю? ??
Пришла очередь за тем, чем — прийшла черга на кого, що, кому, чому.
Усмішка їхнього ангела-охоронця могла би переконати будь-кого в існуванні Божої любові.
Кого маю впускати на світанку до хати, коли ще свічки не скапалися, взяти його за руку й підвести до білого мого обруса … і хто торкнеться мого болю й перебере мій біль на себе?
Бо певна була: до тих, що могли б розрадити, а розрадивши, утішити, не докличеться вже, а ті, до кого може докликатись, не розрадять.
— знову роз ширила свої великі очі, тепер уже відверто вира жаючи ними поблажливо-зверхнє ставлення до та кого безглуздого, на її погляд, запитання.
Але кого, скажи — но мені, ти так ненавидиш, втративши голову до такої міри, що відома красномовність повертається лише тоді, коли ти говориш про ненависть?