Мудрець навіть чинить, скоряючись власній природі.
І справді, я думаю, що з точки зору будь-якого Розуму, котрий ненароком склався в Природі, вона має уявлятись як віртуоз принаймні іронічний … бо ж Розум — як і все життя взагалі - є наслідком помилки.
В осно ві його творчості лежить переосмислення місця людини в природі та еволюції.
Для язичника є очевидною релігійна істина: «шкодити природі - значить шкодити самому собі».
Все у природі йде до диференціації, у ній запорука її життя.
Внутрішня необхідність, щоб знання стало нау кою, полягає в самій його природі, а задовільне пояс нення цієї необхідності полягає лиш у викладі самої філософії.
Таким чином, Баррент міг питати про що завгодно, навіть про те, чого не існувало в природі, не викликаючи підозри.
Нічого кращого не могло бути в природі: вся поверхня виглядала, як зелено-золотий океан, скроплений мільйо нами різних квіток".
Не слід робити нічого такого, що суперечить природі речей, а ритуал природі не суперечить.
Дійшли ж бо до порогу саморуйнації, жорстоко ви міщуючи власну недолугість на природі рідного краю.