Синоніми до слова На пропасть

Малому Германові ще страшніше робиться, коли глядить на тоті світла , — він аж тепер почуває цілу пропасть своєї самоти, свого сирітства , — його зуби мимовільно цокочуть, коліна підшпотуються і дилькотять, світ починає крутитися перед ним.

Ба, він не міг спинитися, не міг вернути назад, його перли наперед другі, ціла товпа подібних до ньогої Що ж він тому винен, що дорога кінець кінців завела в пропасть? ..

Дрібниця, тільки зажмури очі й лети стрімголов у пропасть.

— Нічого більше тільки те, що коли не вважаєш, то можеш легко ту павутинку порвати і щастя тво € покотиться у пропасть.

— Врешті вмовкає, задивившись великими очима та підсуненими вгору бровами кудись далеко, і слухає: з другої сторони скали, мов аж тепер дійшло, обзивається почерез пропасть і тут же завмирає: «Люблю ! !»

Зі східної сторони зазирала колиба з-під смерек в саму пропасть з гучливим потоком … а там далі почерез неї - і на сусідню заліснену гору.

Не ступить кроком, котрий провадив би у пропасть.

Ти, зятьок, Володимиром Іллічем не прикривайся … ти паплюжиш народ, який у твоєму віршику виходить з пітьми й у пітьму, як у пропасть вселенну, запропащується, так?

Грошей з льохи ще би стало, та тілько Семен смутився, що пропасть грошей уже пішла.

Разом із отими дзвонами обривалися Мотрині мрії і сподівання й летіли кудись у безвісті, у пропасть, в яку й зазирнути страшно.