Побачив його пан, почав гніватися на нього за невірство його і знову відіслав до лікарні - звелів попросити мира, що виточується з гробу чудотворця, й помаститися ним.
І перемагав фарисеїв, і законовчителів із Божественного Писання, викриваючи і звинувачуючи жорстокість і невірство їхнє.
Однак, можливо, саме через невірство в наші відчуття нам так незатишно у Всесвіті.
Захарія ж, коли почув ці слова, зразу вийшов з церкви, кару за невірство несучи — скування язика.
Впала ж на очі їм мряка за невірство їхнє - й осліпли, і почали взивати: «Помилуй нас, рабе істинного Бога, ось-бо сліпотою вражені ми».
До них же сказав святий Лукіян: «Хоч ваше невірство і не достойне слухати тайни Небесного Царя, проте задля багатьох вірних, що стоять тут, коротко скажу дещо.
І наводили на те багато слів із Божественного Писання і зі святих Отців, переконуючи невірство його, але він у простоті своїй говорив: «Якщо не переконаюся насправді, не йму віри».