Толя Зибков чесно витерпів — ні пари з уст, зате сам Миша негучно крекнув.
Вона почалася негучно, зародившись десь удалині біля гіподрому, потім зробилася громохкою і, потривавши декілька секунд, стала спадати.
Чи це був рядок, який сама ж я й вигадала, а потім сама ж і вирекла — тільки негучно, одними губами, а мені він здався гласом загробним?
Варан хотів знову про щось запитати, але Лереаларуун справді свиснув — негучно, але так, що заклало вуха.
— Зачекай-но , — кинув він і негучно постукав у двері.
Він читав негучно, не намагаючись бути патетичним.
На рифі шумів негучно морський прибій, а з далини між лісом та селищем долітав гомін дзвінких голосів, дорослих і дитячих.
— Твоя біда в тому , — негучно сказала Ора , — що ти цілком точно знаєш, як влаштований світ.
Залізний голос із туману сказав негучно, проте дуже чутно: «Якщо хто-небудь із мерзотників роззявить пащеку, накажу стріляти».
І в ту ж мить щось сяйнуло вогнем у руках Азазелло, щось негучно ляснуло, як у долоні, барон почав падати навзнак, яскраво-червона кров цівкою ударила йому з грудей і залила крохмальну сорочку та жилет.