Усі ці добрі починання й заміри Недоброхіть мусили зникнуть.
Вона зирнула на його довгобразе лице, на чудовий, наче виточений тонкий з горбиком ніс, на довгі кудлаті вії, і щось приємне й палке неначе подихнуло на неї й недоброхіть привертало до його.
Отець Зіновій аж цмакнув з досади й почухав потилицю, бо в жнива саме йшла робота на полі, але згодився, хоч недоброхіть, і звелів наймитові запрягти коні й одвезти панича в містечко.
Леоитій Петрович читав одно, а друге недоброхіть лізло йому в голову, неначе воно було списане між рядками.
«Це дві домовини або на мене й на жінку, або на двох зятів … котрих ще й нема» , — якось недоброхіть вертілась в його думка й наводила на його неприємну задуму, навіть якийсь сум.
Він знав її нервову, поривчасту вдачу, стривожився й недоброхіть вхопив її за руку.
Вони недоброхіть засміялись і самі неначе прокинулись.
— не втерпіла зацікавлена Галецька, і те питання якось вислизнуло в неї з рота недоброхіть.
Селаброс любив її шию, задивився на ту лебедину шию й … недоброхіть мусів вернутись слідком за Бородавкіною, забувши й за діло.