А от чому саме так, а не інакше, чому вилився такий варіант, а не інший, на це відповіді ще нема.
«Убогий легінь припав коло Довбушевої могили і скаржився що нема йому долі.
А поруч дах його дому, почорнілий, як і на всіх хатах , — нема господаря, батько нізащо не допустив би цього, він, хоч і вважався пастирем духовним, ніколи не забував про мирські інтереси, й дім його завжди був повною чашею.
При розшуках, якими тепер займаємось ми з вами, нам зараз нема ніякого діла до ясновидіння, месмеризму і всього іншого, в що важко повірити практичній людині.
— Е, дідусю, нема тут нічого, самий черствий хліб, що ви й не вкусите.
А коли там, угорі, нема повітря, то й ніщо його не гальмує.
Ті ж ідолопоклонники близьких своїх, що були Христової віри, утаїли, присягали перед князем, що нема в селі їхньому християн, окрім одного.
— Нема за що , — відповів один із присутніх — кремезний, середнього віку чоловік, з величезним носом, який різко виділявся на його повному обличчі.
В кімнаті нема де сховатись, і це дуже добре, бо не викличе ніякої підозри.
Нема у мене ніякого підходу до людей, я вмію хіба що сміятися з них, піду в цирк і сміятимуся скільки заманеться.