На ходу вона злегка хиталася і гугнявим голосом вичитувала : — Святії безсребрениці і чудотворці, Кузьмо й Дем’яне, посітіте немощі наша, тунє приясте, тунє дадіте …
— Отже, кажу вам сьогодні: я дивився на вас, на ваші немощі і ваші печалі і на малих дітей, що грали ся коло ніг ваших.
А вона затим ізстаріється, немощі одоліють, бідність, каліцтво … тільки що в шпиталь, до старців ! (Сказав се та й заплакав, як мала дитина).
Не отвержи мене, прошу, у старості, у печалі моєї немощі …
А вже до здоров’я людини нечисті духи чіпляються найбільше, особливо «дух немощі», що посилає недуги, тому в Требнику є й «Молитва на всякую немощь».