Вона запала в глибокий, непробудний сон, з якого навіть невпинне смикання власних ніг і рук не могло її розбудити.
Одного звуть Негретос Гіпнос — непробудний сон, а другого — Комос-гультяй.
Незабаром непробудний сон опанував усіх — погоні можна було не боятися в цей день: хто, крім людей, що одважилися на смерть заради волі, зможе вдень пройти через палаюче пекло піщаного моря?
Нещасні поступово занурювалися в непробудний сон, втрачали мову, потім тіла їхні ставали немов крижані, і наставала смерть.