А жандармів він приставив тільки для припрохи, бо він знає, що я зроду скромний і несмілий трохи.
Він зробив несмілий порух: йому захотілося взяти руку Івіш вище ліктя і чимдуж стиснути.
На мій несмілий поклик схопився, мов зелектризований, а уздрівши мене біля штахет, спинився геть коло мене урадуваний.
Потім рип дверей із кухні й гомін голосів: один — металичний, різкий, Саламандрин, другий — тихий, несмілий.
«Мій тільки , — подумала стара , — не був такий відчайно несмілий.
На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: Непевна ж путь, мій друже, в нас обох , — Ходи !
Він тут був зовсім інший, тихий, несмілий, як присмерк, але я знав, що він уміє йти крізь воду й вогонь.