Ночами вона часом довго ходила у себе в кімнаті, щоб не заснути, але так нечутно, що я й не знав би про це, якби крізь прочинені двері не бачив її тіні, що миготіла на стіні.
Коли підходила до хати, вже звечоріло, і зовсім близько від дівчинки нечутно майнув нічний птах.
З вітальні, де сидять гості, треба виходити задки, кланяючись їм: подаючи стілець, не можна тягти його чи хапати за ніжку, а треба нести, взявши за спинку, й нечутно опускати на підлогу.
Майже нечутно звелася сходами нагору й стала край веранди.
Швидко й нечутно Тарзан відправив полоненого на той світ, знявши з нього зброю та прикраси і - о радість !
Незабаром у кутку високі двері неначе самі одчинились нечутно, без найменшого скрипу, без найменшого шелесту.
Дівчина нечутно плакала, сльози самі, мимохіть лились і лились, пливли по щоках, вона ж їх ніби і не почувала.
Старий ішов, човгаючи стоптаними чобітьми по бруку, а хлопчик ступав нечутно, бо в личаках.