А ви й тепер, в такій ситуації, вимагаєте попускати йому !. .
Але потроху він змирився, і йому стали більше попускати.
— Не хочеться мені своєї праці у жидівські руки попускати …
І місто було цілком певне, що дамочки знають усю правду, бо розуміло, що зло підманює тільки неподобних жінок, і ті мусять хоч на якусь часину попускати свою ненастанну підозріливість.
Це значило, що Люсі вже також починало попускати.
А згодом сором за свій зрив підказував йому знову попускати віжки.