А Воздвиженський довго ходив по хаті та все думав, як то трудно постерегти жіночу вдачу.
Я хочу постерегти ті ідеї, які колись виявляться в нашому плем' ї і в твоєму великоруському, коли вже ваші давні царі встигли збудувать міцне царство , — і передніше в українському плем' ї, а потім ідеї миру слов’янського …
І знов удруге силкувався Якимко постерегти тяму тієї чудної для українця мови, і знов він постерегав тільки п’яте через десяте !
Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах і не міг постерегти нічогісінько !
Побіч нього пройшла жінка, яку він чи й міг добре постерегти за миготінням голів і тулубів.
І як було не постерегти, коли Ясь не промовляв до неї слова на самоті, тоді як колись давніше він не одходив од неї, а як одходив, то знов приходив і горнувсь до неї, і голубив її.