Перша жива річ, що впала йому в око, був пяний селянин, що ледве тримався на ногах.
Мій тато він був поганий коли пяний і бив мою маму «часто густо».
А він — і це не раз таке траплялося — приїде опівночі з Козельця пяний, привезе з собою жида з цимбалами, поставить усіх на ноги: «Танцюйте , — кричить — хахлацькі душі, а ні, то всіх вас передушу !»
Келя сердито відвертається від колись пишного обійстя покійного голови, але у вухах аж лящить пяний голос Варушки : — Шо, Филимоновна, за пенсією йдеш?
Її любий Іполітко пяний, в подертій сорочці, без шлейок та іншого, танцював з так само не зовсім тверезою розпусно-веселою дівчиною під смутні звуки фортепіяна.
А мічман знехтував і те й друге: він був просто пяний або в глибині душі поганець.