Коли ми клали його в нову труну, обтягнуту шовком, підбитим ватою, воно вже почало розкладатися.
Тіло під плащем, може від свічок, відтало і з незвичайною швидкістю почало розкладатися — і обличчя молодого, комтура справді зробилося страшним.
Крісло могло підніматися, обертатися і розкладатися напевне для того, щоб у ньому можна було подрімати в перервах між розумовими боріннями.
У передпокої, мало не на всю його довжину, лежало розпухле тіло мертвої жінки, яке уже почало розкладатися, і великі зелені мухи купками сиділи на обличчі.