Отак він, мовляв, упевнився, що такої чесної жінки і такого вірного слуги, як у нього, не мав ізроду жоден шляхтич на світі, хоч та чесна жінка й той вірний слуга не раз потім сміялись із тої пригоди.
Шляхтич уже отямився від несподіванки, і його сите обличчя перекосилось від люті.
— Тридцять купок , — гаркнув шляхтич , — по десять дукатів у кожній !
Муфтій подає шаблю і каже: «Ти вже не шляхтич , — я не брехай».
Мабуть, головною причиною написання комедії «Міщанин-шляхтич «стала життєва потреба суспільства в утвердженні у житті і мистецтві світлого розуму, логіки, суворого порядку і моральності.
То, кажу вам, сусіде, нема як шляхтич на своїм загоні !
На тому боці горить вогонь, то, здається, ось-ось погасне, то знову відсвічується в річці, що тремтить, як польський шляхтич у козацьких лапах.
— Гонта — не слуга, не простий хлоп , — загарячкував Младанович , — він тепер нобілітований, шляхтич і едукований … це голова !. .
У чвірці, перший з краю, йшов високий, ставний шляхтич.