Щоб дурного відвернути від кращого, потрібно самому там закріпитись: дурість звідти супротивника прожене і норовистість його погубить.
Проте й норовистість красуні, як виявилося, була не показною, не капризом, а досить об" єктивною: таку поведенцію диктував надзвичайно витончений смак.
В опівденному світлі й у мертві нічні години, в хворобі й у здоров' ї, в затишші й у бурі молодий Метценгерштайн був наче прикутий до сідла велетня-коня, чия вгамована норовистість так добре відповідала власній юнаковій вдачі.