У його голосі відчува лася прихована нотка жалю, коли він поглянув на бузинову паличку.
— Але якась ледь вловима нотка гумору забриніла в його голосі.
Прошу любити й шанувати. (В голосі його весь час бриніла тонюсінька нотка іронії).
Здивованому Андрієві здалося, що в тім голосі забриніла нотка підступу.
Проте в його голосі почулась фальшива нотка, і вухо Сема безпомилково вловило її.
А ще в його голосі почулася нотка непідробного страху.
— повторила я, відчуваючи, як у мій голос заповзає нотка розпачу.
— запротестував Поль Поттер голосом, в якому так і бриніла нотка злопам’ятства.
— якимсь смутним голосом заговорила Ватя, і в її голосі почулася жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості.