— Нуте, хлопці, заспівайте щось , — гукнув він , — чи, же хочете, щоб я вас навчив нової пісеньки?
Молвит : — Нуте? с, какие будут мнения, господа?
А нуте лиш, «божії трудовники, господа милостивії», ставайте до роботи !
Нуте-бо, не позіхайте та кажіть: чи урозуміли глаголаніє моє?
Ні, кожне моє слово — чистісінька правда, а якщо ви не вірите мені, нуте самі на Місяць.
— А нуте, хлопці, тягніть сюди, на середину, нашу паню пузату та постеліть постіль добрячу, обложіть її гаразд турами та подушками, набитими глиняним пухом.
Він забирав спорожнені миски, а дівки, на знак матінки, поданий з другої кімнати й з пригуком: «Дівчата, а нуте !