Нівечити, топтать ногами душу людську за те, що прагне волі й долі своїй землі, народові !. .
Нічого ми такого не наробили, щоб нас ламати, нівечити, плювати нам у душі.
«Годі себе обманювати, годі других нівечити , — думав Юрій Горовенко , — годі мені загороджувати другим шлях до щастя.
Коли ми йшли в приміщення суду, йшли по килимі з живих весняних квітів, нам жаль було їх нівечити, але ми не могли опуститися — нас вели міцно, аж до болю стиснувши лікті.
Казали, що ще час, що жаль нівечити надбання кількох поколінь.
Це був шматок минулої невинности і навіть було шкода нівечити його непорочність і ім'я наших цивілізаційних примх.
За те, що вона викинула з себе два шматки живого м’яса, викинула з скотячим вереском, страхом, прокльонами, за ці подвиги вона все життя має право сидіти на шиї людині, має право вмішуватись у його життя, нівечити його, оплювати, зогидити?
Та й сам будинок дуже гарний. їй не хотілося його нівечити, якщо без цього можна обійтися.
Я ж просив фельшера Колю принести здому справжній шлямбур і, не поспішаючи, помаленьку повертаючи його, пробивав акуратні дірки, щоб якнайменше нівечити стіну.