Моя Ірина припала до вікна й, щоб розрядити німотність, сказала : — Як красно надворі … біло, біло.
Шпилясті голки скель, мертвотна німотність і жодної живої істоти, крім них двох.
Його природна балакучість і жвавість зникли, їх заступили німотність і пригнічення.
— вдерся її крик у німотність Боуденів, Марстенсів, Пілсбері, усієї тієї мертвої аудиторії, здатної засвідчити лиш одне: що життя скороминуще, а смерть є смерть.