Що їй снилося багато білих квітів і між ними — метелики-нічниці.
Це була вулиця, по якій блукають нічниці й людські сни.
Треба, сто чортів, дати тій доль-ній частині тіла все, що їй належиться, а не справляти нічниці мов мармурове погруддя на п' єдесталі.
Небо розмовляло з рибою і з деревами — цей сплеск і шамотіння, подумав він, біжать нічниці зі своїми снами.
Але що це за життя, коли тебе невідступно змагають нічниці?
Часто пізньої ночі, коли небагато залишалося вже й до світанку, Михайло Михайлович, хоч переживав часто безсонні «нічниці», виходив у садок і бачив у вікнах кабінету Горького тьмяне зеленаве світло.