По якійсь асоціації згадалося — тоді ж під повіткою, як терли прядиво, як же він Зіньці й наказував, щоб нікому ні словечка.
— Ти все знала, все відала, і нікому ні словечка?
Скрегоче та й скрегоче так, що не дала мені й словечка промовити й навіть рота роздявить.
Хтось із поетів тієї доби писав: «Ни словечка, ни слова, ни словца Без согласья кремлевского горца …»
Заспокойся, друзяко, не тупочи ногами й не перевертай стільців: то ж тільки думка, і сьогодні про неї більше ні словечка.
Вона зараз-таки пішла додому; і як тільки вчитель з жінкою вернувсь од батюшки, вона до словечка розказала їм, що говорили в писаря, з фотографічною докладністю, як звичайно розказують те, що чули, малі діти та селяни.
І тільки сестра Марія словечка не мовить про себе, безперервно перебуваючи в молитві-медитації.
— Їж борщ з грибами — держи язик за зубами та нікому про ці штуки не кажи й словечка.
Побачивши перед собою батька, спустив погляд додолу, і ні словечка не перейшло через його уста.
Коли чого заманеться, замандюриться, то вже й не говори й не кажи нічого, бо по-твоєму таки не буде: «Не мов мені ні словечка, нехай буде гречка !»