Уранці, в городі, де незнайомі вулиці, а по них проходиш, якось невідомо й задумано: проходять і зникають давно забуті тіні іхтіозаврів, і розчиняється рожеве вікно в майбуття.
Та на задній стінці повік невпинно сновигають золотаві тіні, гнані барабанними розсипами.
Щойно вони покинули школу, і ось уже стояли на людній вулиці, а повз них снували тіні перехожих, і тіні візків і карет котили мимо, прокладаючи собі дорогу в юрбі.
— Клянусь тобі, що в мене й тіні не залишилось поганого почуття до тебе.
Кількома рухами голови він наказав своїм слугам вийти з тіні.
Вої зразу ж поставили проти сонця щити, попідпиравши їх списами , — полягали під ними в тіні, щоб заховатися від пекучого проміння.
В лиці з’являються живі розумні тіні, в очах — сполохана цікавість, тривога.
Ельфи Лоріену в своїх чарівних сірих плащах швидко розтанули в тіні гір.