Все в ньому виражало розкіш: і видовжений кузов таких чудових і довершених форм, наче його робили скульптори, а не штампувальники на заводі, і тоненький руль із слонової кістки, і прозорі екрани приладів, і оббивка з вишневого плюшу.
Кімнатка, що правила за вітальню, була вмебльована вбого, а оббивка стін і товсті килими, пухнасті, мов хутро, робили її тісною, як скринька.
Виблискувала на сонці, що пробивалось крізь щілину неймовірно квітчастої штори, алюмінієва оббивка дверей до душу-туалету.
Вмеблювання довершували дві старі шафи, крісло та стілець, на яких уже злиняла, а місцями й облізла брунатна оббивка.
Фарба й нікель були подряпані об пісок, а оббивка на сидіннях намокла й почорніла.
Оббивка з її старої спальні пішла на їдальню, яка водночас була й вітальнею.
Усі вікна були підняті, тому оксамитова оббивка охопленого полум’ям «каддилака» майже не обгоріла.
— З цього стільця я посковзнувся, оббивка на ньому подерлася.
Оббивка на ньому подерлася, з спинки стирчав волос і клоччя.
На дотик газети м’які, як оббивка більярдного столу, папір не білий, а жовтий, повний закликів припинити злочини, війни та пошесті, що знаменують кінець світу.