Але до села ввірвалися кривавозоряні облавники, і люди розбіглися.
Чоловіка облавники не знаходять і виступають з села, лаючись в Бога і в Христа.
Облавники гупають чоботиськами по горищу, аж сволоки вгинаються.
Старший подає команду, і облавники розсипаються городами, щоб оточити стодолу.
Зверху насипали товстезний шар землі, щоб облавники не проткнули залізними щупами.
Ступа, Козаченко та й інші облавники не раз цього хлопчину стрічали, знали його в лице, котрийсь, може, з чекістів давав йому при нагоді копняка, щоб не плентався під ногами, а котрийсь — людяніший, давав припалити цигарку.
Облавники ідуть низом дорогою, а ми верхом, піднімуться москалі на один горб, а ми — на інший.
Багато бункерів із запасами облавники виявили й розграбували.
Позаминулої ночі облавники вбили їх на околиці села.
Вони недешево віддали своє життя: дві машини трупів назбирали облавники після бою з ними.