Геть облупити, й спалити, і щиро богам помолитись —.
Це не те, що комусь пощастить іноді підхопити голівку оселедця, кинуту наглядачем під час перекуски, це й не березова каша, яку найспритнішим зекам вдається облупити під кухнею з щойно привезених колод.
— Кажеш так, наче це я звелів його облупити, а не безумний син Батька персів !
Геть облупити, й спалити, і щиро богам помолитись —
— Ісак вирішить, скільки з нього здерти, щоб цілком не облупити шкіри.
В оповідання Альфонса Алле фіґурує раджа, фанатично відданий денотації та істині, котрий зрозумів усе навпаки: не задовольнившись роздяганням стриптизерки, він звелів живцем облупити з неї шкуру.
Я чув, як майор учора сказав місіс Кроулі: ні, Бекі, вам не вдасться самій облупити старого цапа.