— Ходіть леїбеді до мене на оболоння зелене , — казав уставляючи в піраміду срібні гульдени.
— Певну вість приношу, що гетьман не пропав, а біля Оболоння з п’яти тисячами козаків до шведа, на правий берег Десни перейшов.
Подалися у глиб просякнутого променями сонця дубняка, на ходу зрізаючи пречудові боровички, й незабаром вийшли край оболоння, вкритого губчастим мохом, купинням і купками тонких білих берізок.