А Рибку від напруги то аж тіпало, обливало жаром спину й руки, то наче вітром холодило.
За якусь там сушену рибку ладен здерти з мене останнє !
— Ви б собі ловили рибку і одночасно провели б розслідування, опитали б тубільців …
— Це все одно, коли б ти сказав: давайте знайдемо золоту рибку !
Їм давали (найчастіш жінки) хто пригорщу пшениці або ячменю, хто коржа або сушену рибку.
Вони ловлять рибку за принципом — ліпше посадити сто «не-винних», аніж не посадити одного «винного».
А на пана Рибку, зброяра, подала до суду, який і наклав на грубіяна велику пеню.
І ось в один прекрасний вечір, коли Асистент остаточно розклеївся і все у нього з лап валилося, він промазав і кинув вивуджену рибку мимо сковороди.
Батько тоді подарував йому золоту рибку — свій приз, отриманий на сільському святі.
Можна, значиться, тепер когось другого обібрати: Полуботка, Скоропадського або Апостола, не одному до булави спішно.