Котляревський добре знав звичай ординців: заманити, обідрати до нитки, а потім продати на невільничому ринку.
Він вибрав найменш потерте і сам допоміг обідрати з нього коричньову скрипучу шкіру.
Та як же його й не пити, живучи між такими людьми, що кожен тільки й дума: як би мені та мені, як би кого обідрати, ошукати?
Буде їх ще у мене …" Та вільні фантазії не відпускали, і, щоби хоч якось повернутися зі злих будяків у звичну наїжджену колію, Макар телефоном замовив три сотні червоних троянд, аби власноруч обідрати пелюстки й засипати ними апартаменти.
Воно так, бачиш, і негарне, Як кажуть то — не регулярне, Та до війни самий злий гад: Чи вкрасти що, язик достати, Кого живцем чи обідрати, Ні сто не вдержить їх гармат.
Чи не хочеш ти обідрати всю земну кулю, змівши з неї геть усі дерева та все живе заради своєї примхи втішатися голим світлом?