Великий дерев’яний місток перескочив на другий берег, наче для того, щоб одвічно дивитися закохано на ріку, яка бурхливо і весело перестрибувала з камінця на камінчик, ловила зайчики сонця і кидала їх берегові.
Який сором, що саме тобі одвічно доводиться розплачуватись за мою безпорадність !
Двоїста й предковічна душа — терміни з богословського вчення про те, що душа Христа існувала одвічно, тобто до створення світу.
Одвічно присутня в тій кишені пачка «Кемела» без фільтра зникла.
Для мислячої людини одвічно єдиним був шлях до пізнання необхідності й перемога над нею, зруйнування інферно.
Навіть світові «зірки» й ті мусили визнати свою професійну непридатність, їм бракувало не лише фізичної моторності, а й того одвічно незбагненного, що приховане у сфері людського духу …
Борис невдоволено сопів у нього над вухом, йому не терпілося ступити на грунт планети — одвічно пекуче бажання відкривачів.
Такою була доля одвічно слов’янського поняття «православ'я», привласненого християнською церквою.
«Адже чим іншим є філософія Христа, яку він сам називає Відродженням, як не відновленням природи, одвічно створеної благою ?»
Матеріальним втіленням щойно згаданого щастя одвічно був дім — чи то халупа, чи палац, але саме дім символізує постійність і відокремленість од світу.