Наступної секунди вона не йняла віри своїм очам: спереду була одиничка !
Я тільки одиничка, але я належу до численного війська !
У Степана тільки й свічі й воску було, що одиничка Оленка: взяв він до неї приймака; діждав двох унуків.
Це ж нуль цілих, за ним ще тридцять два нулі й одиничка.
Не якась там одиничка після нуля з крапкою, а справжня, гостра і горда одиничище, що гарантувала тобі безбідне сільське життя з кольоровим телевізором.