Говорив, а очі начальників виблискували, як половецькі ножі, зуби шкірилися ненасиченою люттю степових вовків, і однодушний вигук: «На Русь, на Русь» струснув ханським шатром, покотився таборовищем і загас аж у Половецького моря.
А найбільше за Індиса, духовного брата свого, що був їй однодушний і духовного в хрещенні народження спільник, веселилася.