Він ще вчора підозрював, що той продажний одноплемінець зрадив його, а вранці остаточно пересвідчивсь у тому, хоч несмілива надія, мов притрушена попелом жаринка, й досі не згасала в його переляканому серці, старому й стомленому роками серці.
Крез підійшов до Солона ще ближче й дуже поважним голосом запитав, щоб якось пом’якшити враження від цього загального глузливого реготу : — Хто ж він такий, цей твій одноплемінець Телл?
До того ж цю притчу мені особисто розповів твій земляк-одноплемінець Темн.