Дивувались піщани, що така озія стоїть серед села, оторочилась їх низенькими хаточками.
А просто попереду вогким подихом віяла озія темних лісових гір, ховаючи під кучмою ще незнаний підгірний Дінець.
Ліворуч — Інститут, праворуч — озія Шкільної Громадської Співальні зі скла й залізобетону.
Коли блискуча, велична й потужна озія виповзла на денне світло, її зустріли гучним криком.
Ісая пише, що «коли цар Озія помер, бачив я Господа на високому й під не сеному престолі, а краї ризи його наповнили храм.
Не знаю, але Гордій минув озеро так само байдуже, як і кожний кущ, що траплявся йому в лісі, над шляхом, і так само байдуже, як і космічна озія на його дивилася із своєї страшної таємничості.
Вийшли ходом в скелі вгору, де стримить грізна озія; Там побачили , — звільнило сонце місяць вже від змія; Він шолома зняв, а в неї коси зм’яла веремія, Груди до грудей припали, шию обвивала шия.
Цар юдейський Озія, якого називали й Азарією, розгордівся — насмілився в церкві святая святих за чином священичим на вівтарі кадильному тиміян закурити.
Ось чому ця надмірна небесна озія була вкрита полем тяжіння, мов шапкою-невидимкою.
Адже горгона теж кинулася до нас, а ми не стріляли … Можливо, у працівників експедиції вже виробився стереотип: біжить до них отака озія — отже, збирається напасти …