І цей тридцятилітній окатий венеціанець, якого привів до неї Гасан-ага.
За столом сидів якийсь зовсім зелений юнак в уніформі, чорнявий такий і окатий.
За Головатим щось пихнуло, розжарений дротик пересунувся нижче, черкнув по тому каменю, на якому вмостився окатий, черкнув буквально на якусь мить, там сліпуче зблиснуло, бухнуло, заклубочилось.
Немов павук, гладкий, окатий, сидить в павутинні і стежить, чи не літає муха.
Може, смішний був їй оцей окатий турок з товстими вусами й густою бородою.
— Дані про розташування нашої артилерії , — сухо покашлюючи, відповів худорлявий, окатий Табачников.
«Що видумав, чорт окатий , — сердився на Крамового.
Вона — окатий, байдужий убивця — вселяє страх перед смертю, що таїться в ній.