Суддя вдягнений у чорний старопольський жупан, а поверх нього оксамитний недовгий кожушок.
І море, і золотий пісок, наче оксамитний під босою ногою, і теплий від сонця, як м’який килим, і сосни збігають з піщаних пагорбів аж у саме море, і стовбури старих дерев, наче запнуті в зелений оксамит — багаторічний мох !
Соковитий, оксамитний, воркітний баритон його наче під сурдинкою.
Двором йшла висока темноволоса діва, зодягнена в оксамитний синій кунтушик і такі ж штани.
— Мені необхідно мати мій власний оксамитний баритон.
Аж ось чую гарячий оксамитний поцілунок, загублений в просторі пахучими устами, відкривається якесь жалюзі, високо піднімаючи ноги переступаю через парапет вікна й мандрую далі під параболами спадаючих зірок.
Песик був оксамитний, теплий і пульсуючий маленьким, поспішним серцем.
Оксамитний, шитий золотом чепрак звисав, подертий, з опуклих боків, а на спині гойдалися, розвалюючись з кожним кроком, залишки дерев’яно ї халабудки і ледве трималася жалюгідна, мов лялька з і ганчір'я, фігурка погонича.
І партер, і яруси справно дивилися на сцену, а Другий радник, захоплений дійством, так наліг на оксамитний балкон, що трохи не випадав; ніхто не дивився на Рамана Ковича, який зачаївся у своїй бічній ложі.