Стежка дуже крута, ми спускаємося туди, де колись чи то з' їхав величезний оповзень, чи то впав масивний метеорит — просто у якусь космічну воронку.
Ми були десь на півдорозі, коли рушив ще один оповзень.
Але принц Станіслав Моанатіні - єдиний по-справжньому зайнятий нині мешканець острова — підганяв коня, поспішаючи оглянути оповзень, що вранці завалив гірську дорогу.
Ґрунт почав сповзати, і тут Артур уперше, оскільки він навіть і не підозрював, що так буває, відчув усю образну силу слова «оповзень».